Buddleja davidii

?
Buddleja davidii
Суцвіття Buddleja davidii
Суцвіття Buddleja davidii
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Будлейні (Buddlejaceae)[1]
Триба: Buddlejeae[2]
Рід: Будлея (Buddleja)
Вид: Будлея Давида
Buddleja davidii
Franch., 1887
Синоніми
* Buddleja davidii var. alba Rehder & E.H.Wilson
  • Buddleja davidii var. magnifica Rehder & E.H.Wilson
  • Buddleja davidii var. nanhoensis Rehder
  • Buddleja davidii var. superba (de Corte) Rehder & E.H.Wilson
  • Buddleja davidii var. veitchiana Rehder
  • Buddleja davidii var. wilsonii Rehder
  • Buddleja shimidzuana Nakai Syn. nov.
Посилання
Вікісховище: Buddleja davidii
EOL: 581490
IPNI: 545734-1
ITIS: 29914
NCBI: 28540

Будлея Давида, або мінлива (Buddleja davidii) — вид рослин роду будлея (Buddleja).

Назва

Будлея Давида отримала назву на честь французького місіонера, зоолога і ботаніка Армана Давида (фр. Armand David, 1826—1900), який більшу частину життя провів у Китаї, де відкрив цей вид у 1869 р.

Будова

Високий до 5 метрів чагарник з супротивним ланцетним листям і дрібними блідо-фіолетовими квітами, які зібрані на кінцях пагонів у звисаючі запашні суцвіття (до 25 см.)

Життєвий цикл

Квіти зацвітають в середині літа і приваблюють метеликів. Німецька назва

Натуралізований кущ рослини на Гаваях

Поширення та середовище існування

Походить з Центрального та Західного Китаю. Наразі поширився людьми по усій планеті. Інвазійний вид рослин. Поширенню цієї рослини запобігають у таких країнах: Німеччина, Швейцарія, Іспанія, Франція, США. У Новій Зеландії Buddleja davidii є причиною економічних проблем, оскільки ці рослини пригнічують місцеві види. У Правобережному Лісостепу України цей вид росте лише в умовах культури і у зв'язку з невисокою морозостійкістю інвазійного характеру не проявляє.

Практичне використання

Широко розповсюджений культурний вид, невибагливий до ґрунтових умов і стійкий до промислового забруднення атмосфери, що протягом першого року розвитку досягає ефектного та тривалого цвітіння.

Сорти

Має багато культурних форм:

  • Buddleja davidii var. African Queen — темно-фіолетові суцвіття.
  • Buddleja davidii var. Alba — білі суцвіття.
  • Buddleja davidii var. Black Knight — темно-фіолетові майже чорні суцвіття.
  • Buddleja davidii var. Border Beauty — класичні фіолетові суцвіття.
  • Buddleja davidii var. Ile de France — класичні фіолетові суцвіття до 70 см.
  • Buddleja davidii var. Imperial Purple — фіолетово-пурпурні суцвіття.
  • Buddleja davidii var. Summer Beauty — суцвіття ніжного рожево-малинового кольору.
  • Buddleja davidii var. White Cloud — білі суцвіття.
  • Buddleja davidii var. White Profusion — білі суцвіття довжиною до 50 см.

Див. також

Галерея

  • Buddleja davidii 'White Profusion'
    Buddleja davidii 'White Profusion'
  • Buddleja davidii 'White Cloud'
    Buddleja davidii 'White Cloud'
  • Buddleja 'Summer Beauty'
    Buddleja 'Summer Beauty'
  • Buddleja davidii 'Ile de France'
    Buddleja davidii 'Ile de France'
  • Buddleja davidii 'Boreder Beauty'
    Buddleja davidii 'Boreder Beauty'
  • Buddleja davidii 'African Queen'
    Buddleja davidii 'African Queen'

Примітки

  1. The International Plant Names Index, архів оригіналу за 15 серпня 2019, процитовано 17 травня 2016
  2. Genus Buddleja. Taxonomy. UniProt. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 21 жовтня 2009.

Джерела

  • Прикладівська Т. Р. Культивари будлеї Давіда в експозиції «Родина Buddlejaceae» ботанічного саду НЛТУ України // Ботанічний сад НЛТУ України — URL [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.]
  • Смачелюк В. О. Buddleja davidii Franch. – інвазійний вид багатьох країн світу – декоративно цінний інтродуцент на теренах Правобережного Лісостепу України // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Матеріали міжнародної конференції молодих учених. — Умань : Видавець «Сочінський», 2014. — P. 160—161. — ISBN 978-966-304-080-6.

П:  Портал «Ботаніка» П:  Портал «Біологія»