Daimler Dingo
| Панцирник Daimler Dingo | |
|---|---|
 Daimler Dingo | |
| Тип | Розвідувальний панцирник Scout Car, Daimler Mark I, Scout Car, Daimler Mark IA, Scout Car, Daimler Mark IB, Scout Car, Daimler Mark II), Scout Car, Daimler Mark III Схема: задньомоторний |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1939-1970-і |
| Оператори |  Велика Британія |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Birmingham Small Arms Company |
| Виробник | Велика Британія, Daimler Company |
| Виготовлення | 1939-1945 |
| Виготовлена кількість | 6626 |
| Характеристики | |
| Вага | 2800 кг (Mk. I), 3100 кг (Mk. III) |
| Довжина | 3,17 м |
| Ширина | 1,71 м |
| Висота | 1,5 м |
| Обслуга | 2 |
| | |
| Броня | стальні плити Лоб: 30 мм Борт: 12 мм Корма: 12 мм Дах: 5 мм |
Другорядне озброєння | 1×7,71 мм ручний кулемет Bren додатково: карабін Lee-Enfield |
| Двигун | карбюраторний, рядний, 6 циліндровий мотор водяного охолодження 50 к.с. |
| Питома потужність | 18 к.с./т |
| Трансмісія | 5-ступінчаста К.П. з реверсом |
| Підвіска | незалежна 4×4 |
| Дорожній просвіт | 0,25 м база: 1981 мм |
| Паливо | бензин |
| Швидкість | шосе: 90 км/год |
| Прохідність | підйом: 30° брід: 0,5 м |
| | |
 Daimler Dingo у Вікісховищі | |
Панцирник Daimler Dingo (нім. Daimler Dingo (Daimler Scout Car)) був на озброєнні британського війська в час Другої світової війни.
Історія
Військове міністерство на початку 1938 року вирішило поставити на озброєння легкі розвідувальні чотириколісні панцирники без башт. До конкурсу зголосилися три компанії: Morris Commercial Cars Ltd., Alvis Ltd. i BSA Cycles Ltd. Випробування наданих прототипів перших двох компаній провели в серпні 1938 року. При однакових масах і розмірах кращим визнали панцирник Alvis Scout Car, а панцирник Morris мав проблеми з охолодженням двигуна. При випробуваннях у березні 1939 року найгіршим визнали панцирник Morris Scout Car, роботи над яким припинили. Alvis Scout Car мав вищу швидкість, але у BSA Scout Car був нижче розміщений центр ваги, що стало важливим при новій вимозі встановити панцирний дах.
У травні 1939 року для війська замовили 172 панцирники компанії BSA Cycles Ltd, яка незабаром увійшла до британського концерну Daimler. Панцирник отримав позначення Car, Scout, Daimler Mk. I, але у військах його звали Dingo. У другій половині 1939 року перші панцирники потрапили до Британських експедиційних сил у Франції. У час війни їх використовували також офіцери зв'язку, командири підрозділів. Через неможливість компанією Daimler задовольнити потребу військ у розвідувальних панцирниках з 1942 року аналогічну машину виробляла також компанія Humber. Схожі конструкції мали канадські панцирники Ford Canada Lynx та італійські Lancia Lince. До 1945 року виробили 6626 панцирників Daimler Dingo всіх модифікацій, що зробило його найбільш численним панцирником британської армії. Після війни панцирники продали в треті країни, де їх використовували до 1970-х років.
Панцирники Daimler випускались у п'яти модифікаціях, що різнились покриттям даху рубки, керованими всіма колесами і лише передніми (Mk. II, Mk. III ), охолодженням мотору. Панцирники з радіостанціями Set No.11 (Mk. I), No.19 (Mk. II) позначали літерами W/T. На решті модифікацій радіостанції встановлювали на всіх панцирниках і позначення не застосовували.
Посилання
- Daimler Dingo у танковому музеї [Архівовано 12 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Forty, George (1996). World War Two Armoured Fighting Vehicles and Self-Propelled Artillery. Osprey Publishing. ISBN 1-85532-582-9 (англ.)
- И. Мощанский. Бронетанковая техника Великобритании 1939—1945 (часть II). — Москва: Моделист-конструктор, 1999 (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
